Договору купівлі-продажу нерухомості будуть фіксувати у Держфінмоніторингу

Повідомляти про угоди в фінмоніторинг зобов’язали нотаріусів. Однак інформувати Держфінмоніторинг треба лише у випадках виникнення підозри у легалізації.

Як повідомляє сайт ЛІГА Закон, Держфінмоніторинг у листі від 02.09.2011 року N 4409/0340-6-5 прийшов до висновку, що нотаріус повинен повідомляти Держфінмоніторинг про фінансові операції з посвідчення договору купівлі-продажу нерухомості на суму, що дорівнює або перевищує 400 000 гривень (її еквівалент в іноземній валюті), лише в тому випадку, якщо у нього виникають підозри, що такі операції пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму.

У цьому випадку подання нотаріусом інформації до Держфінпослуг не є порушенням професійної таємниці відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону україни “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму”.

Сам по собі факт посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу нерухомого майна, за умови, що сума такої операції дорівнює чи перевищує 400 000 гривень (її еквівалент в іноземній валюті), не є безпосередньою підставою для повідомлення Держфінмоніторингу про зазначену фінансову операцію.

Крім того, в цьому листі Держфінмоніторингу прийшов до висновку, що для нотаріусів як спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ), не встановлено обов’язку, реєструвати та повідомляти Держфінмоніторинг про операції, які підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу. А тому повідомляти про фінансові операції на суму 150 000 гривень і вище (або їх еквівалента в інвалюті) нотаріус не зобов’язаний.

Нагадаємо, що згідно ст. 8 Закону “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму” нотаріуси виконують обов’язки СПФМ якщо вони беруть участь у підготовці і здійсненні правочину щодо:
– купівлі-продажу нерухомості;
– управління активами клієнта;
– управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
– залучення коштів для утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності та управління ними;
– створення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності та управління ними;
– купівлі-продажу юридичних осіб.