До 2025 року на кожного жителя Києва буде припадати 27,5 кв. м?

Жителям столиці пообіцяли до 2025 року поліпшити житлові умови. В рамках проекту передбачається, що кожен киянин буде займати 27,5 кв. м.

Враховуючи, що сьогодні в сім’ях, що стоять на квартобліку, на кожного члена припадає всього лише сім–дев’ять квадратів, звістка здається благой. Однак збирати валізи до переїзду, як і готуватися до масового новосілля, не варто.

Він врятує, він допоможе

Стояти у квартирній черзі можна все життя, але отримати дах над головою (тим більше в наші часи) практично нереально. Однак, як заявляють у КМДА, генплан столиці вирішить всі проблеми: і черговикам квартири надасть, і існуючий житлофонд реконструює, і навіть кількість квадратів на кожного жителя збільшить.

Проектом Генерального плану розвитку Києва і його приміської зони до 2025 року передбачено, що 10% житла будуть споруджуватися за бюджетні кошти для киян, які перебувають на квартирному обліку.«Існуючий житловий фонд не може забезпечити кожну родину комфортної квартирою. Нині забезпеченість складає 21,4 кв. м, що істотно менше, ніж у столицях країн Західної Європи та США.

До 2025-му наш показник складе близько 27,5 кв. м на одну людину, а це перевищує поточний майже на 30%», — зазначив заступник начальника ГУ містобудування та архітектури КМДА Андрій Куделін на нараді за участю фахівців галузі та членів робочої групи з координації робіт щодо складання генплану.

За словами чиновника, для вирішення проблеми на довгостроковий період та забезпечення населення доступним, якісним і комфортним житлом планується стимулювати будівництво житла економ-класу, а також розробити і запровадити ефективні механізми іпотеки.

Сам проект документа малює досить чіткі перспективи: до кінця 2025 року житлофонд столиці збільшиться на 28,5 млн кв. м за рахунок нового будівництва, комплексної реконструкції кварталів застарілого житлового фонду, а також завершення розпочатого будівництва житлових будинків, зміни функціонального призначення частини території сільськогосподарського, промислового та спеціального призначення».

До речі, не один рік фахівці ламають голови над питанням: на яких площах буде проводитися забудова? І якщо раніше говорили про розширення територіальних меж Києва, то сьогодні всі єдині в думці: столицю будуть ущільнювати.

Мовляв, це вигідніше: не потрібно тягнути нову інфраструктуру, погоджувати кордону з Кабміном і Верховною Радою. Та й люди, що звикли жити ближче до центру, навряд чи пере-їдуть на околиці.

Ця ініціатива, яку, швидше за все, візьмуть беззастережно, говорить тільки про одне: забудовникам дозволять і далі руйнувати будівлі, в тому числі історичні, щоб після цього звести чергову багатоповерхове «щось».

Жонглювання цифрами квадратів не додасть

Незабаром символом Києва спокійно можуть стати не каштани, а баштові крани. Кількість новобудов, які ростуть як гриби після дощу, вражає. І вони, звичайно, могли б вирішити проблему черговиків. Але…

Виходячи з прожектів, які озвучував начальник комунальної організації «Інститут Генерального плану Києва» Сергій Броневицький, до існуючих сьогодні 60 млн кв. м житла добудують ще 28,5 млн. План розвитку міста розрахований на 15 років.

Отже, в рік потрібно зводити по 1,6–1,7 млн квадратів. Надалі передбачається збільшити площі до 2 млн кв. м в рік. А тепер накладаємо перспективи на реалії. Якщо в рік буде здано стільки площ, то 200 тисяч квадратів зобов’язані дістатися «соціалом». Тобто черговики повинні отримати дві тисячі квартир за 100 кв. м.

У 2011-му прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що домовився з забудовниками: мовляв, тепер вартість квадратного метра в столиці становитиме 8 тис. грн, а от метр в «соціальному» будинку (на думку прем’єра, це повинні бути невеликі панельні квартири) взагалі обійдеться в 4 тис. грн.

За розрахунками голови Кабміну, невелика двокімнатна квартира коштуватиме всього 20 тис. доларів. Проте ні купити, ні приватизувати такий дах над головою люди не зможуть. «Шарою» повинен скористатися місто, який згодом і буде здавати ці квартири в оренду пільговикам, малозабезпеченим, багатодітним та ін.

У цьому році Київрада на будівництво соціального житла виділила 10 млн грн. І якщо взяти за основу розцінки Миколи Яновича, столиця може викупити для черговиків 2,5 тис. кв. м, що складає приблизно 25 двокімнатних квартир по 100 кв. м або 38 з половиною 65-метрових «одиничок».Враховуючи особливості формування та наповнення столичного бюджету, в 2013-му гроші на зведення «соціалки» можуть і не передбачити.

Більш того, спеціальних соцдомов в столиці не будують. Якщо пільговикам і дістається квартира, то за квотою в комерційному новобудові. А там якраз малі площі не передбачено. Тому гіпотетично якщо місто і викупить житло для черговиків, його буде набагато менше, ніж задекларовано.

Санація «панельних інвалідів»

Одним з методів значного розширення житлового фонду міг би стати знесення «хрущовок» і будівництво на їх місці багатоповерхових будівель. У Москві застосували так званий віяловий спосіб: один будинок будували в тому ж мікрорайоні, де був запланований знесення будівлі. Мешканців переселяли під новий дах, а їх старий будинок руйнували.

На його місці зводили наступний — для жителів сусідньої будови. Так вдалося вирішити серйозну проблему. У нас далі закону, що дозволяє при незгоді відселяти прикипіла до рідного місця мешканця примусово, не пішло.

Кілька років столична влада говорили про знесення «хрущовок», однак інвестори так і не знайшлися, а місто взяти витрати на себе теж не міг. Тому сьогодні, за словами Андрія Куделіна, передбачені реконструкція, ремонт та санація застарілих дев’яти-, дванадцяти – і шестнадцатіетажек. При «оздоровленні панельних інвалідів від архітектури» обіцяють застосувати поліпшені планувальні рішення та енергозберігаючі технології.

Влада клянеться утеплити покрівлі, горища та фасади, замінити вікна і балконні двері на склопакети, оновити систему опалення і постачання гарячої води, а також вентиляцію. Заступник голови КМДА Олександр Мазурчак розповів: санація одного застарілого будинку обходиться в 2-2,5 млн гривень (для п’яти – і дев’ятиповерхівок), а знесення з будівництвом — у 10 разів дорожче.

Як кажуть, відчуйте різницю. При правильному підході весь застарілий житлофонд (а це ні багато ні мало три тисячі будинків) підлатають за три–чотири роки.

Друге питання: як і за які гроші? Якщо все буде як завжди, то ця санація швидше стане черговим окозамилюванням. З реконструкцією справи йдуть ще більш сумно. Тут без тимчасового відселення мешканців на кілька років не обійтися. Зайвих квадратів у міста немає і не буде, залишати людей на вулиці теж недозволено. Більше того, слово «реконструкція» саме по собі насторожує киян.

Особливо після «реставрації» і «реконструкції» Андріївського узвозу. І ще цікава деталь: список кварталів, які, згідно з проектом Генплану, підданий цього сумнівною процедурою, точнісінько збігається з переліком «хрущовок», які підлягають знесенню для подальшого зведення на їх місці новобудов.

За словами міністра житлово-комунального господарства опозиційного уряду Володимира Бондаренка, розширити житлоплощу можливо і без виселення мешканців. У свій час у столиці до гуртожитку на вул. Гната Юри з двох боків прибудували секції, і завдяки внутрішнім роботам кожна кімната отримала додаткові дев’ять квадратів.

«Розмови про реконструкцію застарілого житлофонду завжди виникають напередодні виборів, — розповів він «ВВ». — Цього разу все йде за старою схемою. Нажитися на переробці «хрущовок» неможливо, тому інвестори не зацікавлені в цьому проекті. Квартальне відселення в наших умовах нереально через недовіру людей до забудовників. Щоб допомогти людям, потрібно вольове рішення влади, якого, як ми бачимо, немає».

Тому залишаються цифри. Статистика, якою оперує КМДА, є політичним інструментом. Приріст житлоплощі здійснюється за рахунок тих, хто приїжджає в столицю і набуває комерційне житло, яке для них, власне, і будується. А у киян, які народилися і виросли тут, ніяких перспектив поліпшити житлові умови не спостерігається.

Так, можливо, хтось і назбирав на новий дах. А якщо взяти черговиків? За час незалежності України сім’ї з дев’яти осіб, які тулилися в двокімнатних «хрущовках», розрослися ще більше: діти виросли, обзавелися власними сім’ями, народили своїх дітей. Який у них приріст?

За словами Володимира Бондаренка, сьогодні на квартобліку в Києві складається 140 тисяч осіб. Щоб потрапити в чергу, потрібно, щоб на кожного члена сім’ї припадало не більше 7,5 кв. м житла. А щоб з неї не викреслили, дозволили чекати і сподіватися, що кожен може «царювати» на дев’яти квадратах. Навіть якщо генплан приймуть, черги не зникнуть і рухатися не будуть.

Не бачити людям розширення житлоплощі, переїздів і новосіль. Адже владі вигідно жонглювати цифрами, а не реально допомогти людям.