Дніпропетровська нерухомість «поїхала» в офшори?

Міська громада Дніпропетровська несподівано втратила сотні об’єктів комунальної нерухомості, розташованих в центральних районах міста. Дніпропетровців позбавили власності, що належить їм, з допомогою хитромудрої схеми, причому, швидше за все, тут не обійшлося без чиновників і депутатів. Нічого подібного жителі міста не бачили з часів Лазаренка. Десятки об’єктів – дитячі установи, лікарні, трамвайне депо і навіть будівля природоохоронної прокуратури були практично «подаренны» приватній фірмі в результаті банкрутства одного з комунальних підприємств міськради. Міські чиновники уклали мирову угоду з кредиторами в суді, погодившись віддати нерухомість на погашення загадкових боргів. І все ж налагоджена схема цей раз дала несподіваний «збій».

Ухвала про мирову угоду з’явилася в інтернеті, викликало гучний скандал і стало приводом для журналістських розслідувань. Як з’ясувалося, ще кілька років тому Дніпропетровською міськрадою було створено комунальне підприємство «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю», яке очолив депутат від Партії регіонів Геннадій Гуфман. Така ініціатива в цілому була правильною і потрібною, оскільки навіть депутати не мали повного уявлення про те, яким майном має міська громада. Передбачалося, що право на оренду об’єктів нерухомості визначатися через аукціон, що допоможе виключити корупційні схеми і наповнить засобами міську казну.

Правда, потім виявилося, що виконком міськради восени 2012 року передав чимало об’єктів нерухомості зовсім іншому комунальному підприємству «Спеціалізованого ремонтно-будівельного участку», який накопичувало заборгованості. Нарешті його кредитори вирішили передати ці борги деяким комерційним структурам, які і звернулися в господарський суд. Цікаво, що представники міськради вважали за краще не судитися, а люб’язно уклали мирову угоду, в результаті якого комунальна власність перейшла в приватні руки. З судового постанови випливає, що оціночна вартість 96 об’єктів нерухомості становила вельми скромну суму в 42 млн 543 тисячі 856 гривень. Таким чином, вартість квадратного метра приміщень у центрі міста «потягнула» всього на 500-900 гривень. Однак, як стверджують ріелтори, насправді вона може бути набагато вище – від 10 до 21 000 гривень. Якщо сюди додати вартість земельних ділянок, то загальну суму збитків можна оцінити приблизно в 1-1,5 млрд гривень. Крім того, міські юристи вважають, що комунальне підприємство не мало права нічого передавати, оскільки було тільки балансоутримувачем нерухомості, власником якої є громада міста в особі міськради.

У самому комунальному підприємстві від коментарів наразі утримуються. Між тим, як стверджують знаючі люди, об’єкти, що потрапили в руки приватної фірми, практично відразу були перепродані «добросовісним покупцям». Мер Дніпропетровська Іван Куліченко на розпитування журналістів повідомив, що сам дізнався про цю історію… з публікацій у ЗМІ. За його словами, зараз місту вдалося повернути поки 7 з 96 об’єктів. Решта нібито знаходяться в стадії оформлення документів, а тому він не сумнівається, що міська власність буде повністю повернена.

Нарешті, після публікацій у місцевих ЗМІ «аферою» зацікавилася обласна прокуратура і виступила з грізним заявою. Незважаючи на це, представники дніпропетровської громадськості майже впевнені, що для міської громади згадані об’єкти нерухомості безповоротно втрачені. Координатор громадської організації «Форум порятунку Дніпропетровська» Василь Сухов вважає, що міську власність «вкрали» шляхом «оперативного і злагодженого співробітництва міськради, органів юстиції, суду та інших організацій». Він звертає увагу на те, що на наступний день після прийняття постанови господарського суду місцеві органи юстиції зареєстрували право власності фірми, в руки якої перейшли міські об’єкти. Без будь-яких затримок була проведена напередодні суду та оцінка нерухомості. Підозрілі, на погляд Ст. Сухова, також дії судді, якого повинна насторожити незвично низька вартість об’єктів. «Я так розумію, що в цій схемі були задіяні дуже потужні сили і потужні ресурси. Ми висловлюємо стурбованість і тривогу з приводу того, щоб розслідування цієї кримінальної справа не обмежилася тільки «стрілочниками», тобто керівником комунального підприємства, не виконали свою місію, а чиєсь завдання», – каже В. Сухов. Він вважає, що відповісти за те, що сталося, повинні «по справедливості і закону, як замовники, так і організатори всієї афери». Знайти винних, підкреслює Ст. Сухов, повинні правоохоронні органи, в той же час заяви про те, що нерухомість повернули міській раді, – не що інше, як спроба відвернути увагу громадськості. Швидше за все, вважає він, чимало об’єктів вже переоформлені на офшорні структури і зараз межами юрисдикції України.

Між тим, редактор газети «Горожанин» Віталій Теплов звернувся з відкритим листом до голови Дніпропетровської облради Євгену Удоду. Він звертає увагу на те, що на обласному рівні, судячи з усього, приховано готується аналогічна «спецоперація» по захопленню комунальної нерухомості. У всякому разі, на баланс одного з комунальних підприємств, яке перебуває на межі банкрутства, тільки в березні були передані десятки будівель, в тому числі, «звільнені» у результаті медичної реформи. Редактор газети попереджає, що підготовлюваний злочин можна запобігти. Інакше, шляхом штучного банкрутства, у дніпропетровців можуть вкрасти комунальне майно ще на 199 млн гривень. Тим більше що в реалізації нової схеми на рівні області були помічені комерційні структури, причетні до «крадіжці» міський власності. Редактор зазначає, що схема штучного банкрутства застосовувалася ще в зухвалих 90-х, однак нинішні масштаби виявилися безпрецедентними.

Голова Дніпропетровської облради Е. Удод, в свою чергу, висловив крайнє занепокоєння загрозою народним інтересам. «Я вивчив ситуацію щодо можливих порушень і зловживань, що стосуються міста Дніпропетровська, і прийняв рішення ініціювати в нашій області мораторій на процедуру банкрутства підприємств і організацій, які є комунальною власністю», – повідомив Е. Удод у відповідному посланні. Він обіцяє, що питання про мораторій обов’язково буде винесений на найближчу сесію обласної ради.