Для перереєстрації земельної ділянки більше не потрібно звертатися в різні інстанції

Земельна реформа в Україні триває вже багато років. Мільйони жителів країни стали власниками земельних паїв та присадибних ділянок, тим не менш реформа ще не завершилася, держава досі не має повної інформації про земельні ресурси, а багато землевласників так і не змогли остаточно оформити своє право власності і отримати необхідні документи.

Більш того, з нинішнього року порядок отримання правовстановлюючих документів зазнав зміни.

Лише 7,6 відсотка державних актів були видані безкоштовно

Традиційно однією з головних проблем на шляху земельної реформи залишається її недостатнє фінансування. У всякому разі про це неодноразово заявляли урядовці. Для вирішення таких проблем з 2004 року в Україні працює проект Світового банку «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру».

Однак і з реалізацією даного проекту, який за умовами кредитного договору зі Світовим банком має бути завершено до 30 червня 2012 року, не все благополучно. Представники Рахункової палати України заявили, що за півроку не вдасться повністю реалізувати проект з видачі держактів і розвитку системи земельного кадастру, так як кредитні кошти використані не в повному обсязі. За словами фахівців, через незадовільне законодавче і організаційне забезпечення проект неодноразово реструктуризували і в результаті обсяги запозичення були скорочені більш ніж удвічі — з 195 до 89 мільйонів доларів.

На сьогоднішній день вже завершена аерофотозйомка всіх областей загальною площею понад 600 тисяч квадратних кілометрів і складені індексні кадастрові карти 19 областей, на 80% завершена зйомка населених пунктів, видано 450 тис. держактів, почало працювати програмне забезпечення автоматизованої системи Державного земельного кадастру.

Співробітники Рахункової палати повідомили, що вже завершується обмін сертифікатів на державні акти. Проте в основному це зроблено за рахунок грошей власників сертифікатів та суб’єктів господарювання, які орендують земельні ділянки. Лише 7,6 відсотка держактів були видані безкоштовно.

За словами директора проекту Світового банку «Видача держактів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру» Сергія Кубаха, щоб автоматизована система земельного кадастру запрацювала у повному обсязі, необхідно відкрити 700 регіональних офісів, ознайомити близько двох тисяч фахівців з програмним забезпеченням. Незважаючи на прийняття Закону «Про земельний кадастр», досі не розроблено і не затверджено більше десяти підзаконних актів, що суттєво гальмує реалізацію проекту і реформи в цілому. Тому Кабінет міністрів України звернувся до Світового банку з проханням продовжити кредитний договір до кінця 2012 року.

Поземельна книга стає паспортом ділянки

Але громадян в першу чергу цікавить, як змінився порядок отримання держакту на землю після введення в дію автоматизованої системи Державного земельного кадастру. Адже з 1 січня нинішнього року оформлення документів на землю здійснюється саме через цю систему. Однак перш ніж отримати держакт, ділянка необхідно зареєструвати в Державному земельному кадастрі, де йому нададуть кадастровий номер. Тому для початку розглянемо нову процедуру отримання такого номера.

Варто відзначити, що тепер для отримання кадастрового номера, держакту або перереєстрації ділянки людині не доведеться носити документи в різні інстанції. З 1 січня 2012 року діє так званий принцип єдиного вікна. Землевласникові необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора, якого можна знайти в територіальному відділенні Державного земельного агентства за місцем розташування ділянки. Саме він відповідає за прийом та видачу документів.

Першим ділом людина надає свій паспорт. Якщо ж замість землевласника оформленням документів займається довірена особа, то слід пред’явити реєстратору ще і засвідчену нотаріусом довіреність, що підтверджує повноваження даного громадянина. Потім потрібно написати заяву про необхідність отримання кадастрового номера. До заяви додаються:

  • копія документа, що посвідчує особу одержувача права на земельну ділянку або її власника, а у разі подання заяви уповноваженою особою — також копія документа, що підтверджує його повноваження;
  • документація із землеустрою;
  • обмінний файл з даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді;
  • копія ідентифікаційного коду;
  • квитанція про внесення плати за перевірку обмінного файла.

Реєстратор проводить первинну перевірку поданої документації, реєструє заяву, називає його обліковий номер і дату наступного візиту громадянина, коли йому повинні видати документ з кадастровим номером.

Зазначимо, що з січня 2012 року обліковий номер реєстрації заяви є також кодом доступу до бази документів на Кадастровому порталі. Ввівши номер, людина зможе подивитися, як просувається черга, у кого з чиновників в даний момент знаходяться документи.

Відповідно до законодавства на цю процедуру відводиться десять робочих днів. Протягом трьох днів з дня надходження документів їх перевіряють у територіальному відділенні Держземагентства. З’ясовують, чи відповідають умови надання ділянки його цільовим призначенням, правильно вказані кількісні та якісні характеристики, і звіряють дані з кадастровим планом. Результатом перевірки стає протокол, підписаний посадовою особою територіального органу Держземагентства та завірений печаткою.

При відсутності претензій складається протокол про визначення кадастрового номера земельної ділянки і номер вноситься в обмінний файл. Після цього адміністратора автоматизованої системи, яким є держпідприємство «Центр державного земельного кадастру» (ЦДЗК), передаються три документа: протокол перевірки, протокол про визначення кадастрового номера та обмінний файл. Якщо ж були знайдені неузгодженості або помилки, то в регіональне відділення ЦДЗК направляють два документи — протокол перевірки та обмінний файл для більш глибокого вивчення.

Протягом наступних п’яти днів фахівці ЦДЗК проводять додаткову перевірку обмінного файлу та вносять відомості в автоматизовану систему кадастру, після чого обмінний файл офіційно приймають. Далі інформація через автоматизовану систему повертається до територіального відділення Держземагентства.

Якщо в протоколі проведення перевірки немає зауважень до документації із землеустрою, спеціаліст районного відділу Держземагентства не пізніше наступного робочого дня робить позначки на титульному аркуші документації, а також на матеріалах із землеустрою з графічним зображенням ділянки та іншими технічними даними. Ці позначки містять кадастровий номер, дати його визначення та внесення відомостей до автоматизованої системи, а також прізвище, ініціали та особистий підпис посадової особи, що поставив позначки. Врахуйте, що виправлення даних відмітках не допускаються.

У разі якщо в протоколі є зауваження до документації із землеустрою та обмінного файлу, відмітка про присвоєння кадастрового номера не робиться. Після усунення недоліків повторний розгляд документації здійснюється за тією ж схемою. Зверніть увагу на те, що в цьому разі новий обліковий номер документів із землеустрою не присвоюється — він залишається від попередньої подачі. Однак якщо протягом року людина не надав документи для повторного розгляду, спочатку визначений кадастровий номер анулюється.

Результатом успішного проходження процедури стає присвоєння ділянці кадастрового номеру та заклад поземельної книги. Вона створюється як в паперовому, так і електронному вигляді і фактично стає паспортом земельної ділянки на весь час його існування в заданих межах.

Згідно новим правилам оформлення держакту відводиться 14 календарних днів

А тепер, коли земля має кадастровий номер, можна переходити до отримання державного акта на право власності. Процедура багато в чому схожа на вищеописану. Людині знову доведеться звернутися до державного кадастрового реєстратора. Тепер, крім заяви про реєстрацію земельної ділянки та реєстрацію держакту, йому потрібно подати наступні документи:

  • копію документа, що посвідчує особу, якій передається у власність земельну ділянку, а якщо заяву подає уповноважена особа, то ще й копію документа, що підтверджує його повноваження;
  • копію ідентифікаційного коду;
  • рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність;
  • технічну документацію із землеустрою з позначкою про визначення кадастрового номера;
  • копії квитанцій про плату за внесення даних до поземельної книги, за проведення державної реєстрації ділянки і держакта.

Як і в попередньому випадку, після прийняття у громадянина документів заявою дають обліковий номер, який є кодом доступу до інформаційної бази на Кадастровому порталі, і дає можливість стежити за процесом оформлення держакту. Згідно новим правилам оформлення держакту відводиться 14 календарних днів з моменту подачі документів.

За цей час фахівці територіального відділення Держземагентства перевірять відповідність наданих документів інформації, наявної в автоматизованій системі. Далі дані надходять до обласної філії ЦДЗК, знов перевіряються. Якщо все нормально, то працівники районного відділення Держземагентства роблять запис у поземельній книзі і друкують держакт, який і видається землевласнику.

Але навіть отримавши на руки держакт, людина ще не стає повноправним власником ділянки. Тепер йому слід звернутися з цим документом в територіальне відділення Міністерства юстиції для реєстрації права власності. Результатом всього ланцюжка різних реєстрацій стане отримання свідоцтва на право власності на земельну ділянку.

До речі, наведена вище інформація про порядок отримання держакту буде актуальна тільки до кінця нинішнього року. Справа в тому, що, відповідно до нещодавно внесених у законодавство змін, з 1 січня 2013 року державні акти видаватися не будуть. Замість них люди почнуть отримувати тільки свідоцтва на право власності, а документом, що підтверджує держреєстрацію земельної ділянки, стане витяг з Державного земельного кадастру. Цей документ буде містити всі відомості про ділянку, внесені до поземельної книги, і кадастровий план ділянки. Але про прийдешні з наступного року зміни ми розповімо пізніше, коли буде остаточно затверджено порядок ходіння по кабінетах і перелік необхідних довідок і документів.