Держзембанку буде залучати кошти на зовнішніх ринках

Державний земельний банк, поки не одержав у капітал 2,6 млн га державних земель, вже почав переговори по залученню коштів на зовнішніх ринках для кредитування аграріїв.

Установа має попередні домовленості про залучення кредитів на суму більше 500 млн євро, вартість яких може скласти безпрецедентно низькі 2,6%. Учасники ринку говорять, що основна складність полягає не тільки у залученні дешевих грошей, але і в здатності контролювати ризики неплатежів при масовому кредитуванні аграріїв.

Початок роботи Державного земельного банку (Держзембанк) затягується, повідомила вчора журналістам в. о. голови правління установи Світлана Скосирська. Проблема, за її словами, полягає в наступному. Пункт 13 розділу 10 Земельного кодексу забороняє фізичним та юридичним особам до 1 січня 2015 року володіти сільськогосподарськими землями загальною площею понад 100 га. Однак до статутного капіталу Держзембанку планується внести 2,6 млн га держземель. До парламенту був поданий законопроект, який скасував зазначене вимога до Держзембанку, однак депутати його відхилили. “Сподіваємося, що у вересні ця норма все-таки буде прийнята, інакше створення Держзембанку не має сенсу”,— заявила пані Скосирська.

Якщо законодавча заборона буде знята, то Держзембанк отримає 2,6 млн га ще до кінця року. Зараз середня нормативна вартість 1 га землі становить 20 тис. грн., орендна плата — в середньому 3% на рік. Отримання у власність цієї земельної ресурсу ціною 52 млрд грн дозволить Держзембанку отримувати щорічно 1,56 млрд грн. Світлана Скосирська пообіцяла направити ці кошти на викуп землі після зняття мораторію на її продаж в 2016 році. Це повинно дозволити Держзембанку убезпечити ринок від падіння цін. Його експерти оцінили вартість землі в $60-500/га з перспективою зростання до 4 тис. євро/га ($5,2 тис.). Зараз номінальна оцінка сільгоспземель становить 20 тис. грн/га (близько 2 тис. євро).

Однак кредитувати аграріїв Держзембанк готується за рахунок позикових коштів. Їх в установі мають намір залучати на зовнішніх ринках, оскільки внутрішні ресурси занадто дорогі. “Держава залучає кошти під 8,5-9,5%. Ми будемо залучати гроші під заставу землі, а під наш баланс на кращих умовах. Перші переговори ми ведемо про ставкою 2,6%”,— зазначила Світлана Скосирська. За її словами, до кінця року планується залучити $3,7 млн за програмою ООН, $10-20 млн у німецького фонду, а найбільшу суму — 500 млн євро — у двох неназваних європейських банків. Однак першим ресурсом для кредитування стануть 70-90 млн грн, які залишаться у Держзембанку після формування капіталу розміром 120 млн грн. “Ми повинні кредитувати не дорожче 8-12%, поступово будемо знижувати ставки”,— сказала пані Скосирська. При цьому в окремих випадках держава може компенсувати частину вартості кредиту, довівши рівень ставок до 2-5% річних.

Експертам невідомий спосіб залучення настільки дешевого фінансування у інвесторів. “Сумніваюся, що ці заяви підкріплені конкретними зобов’язаннями. Таких низьких ставок не було навіть у кращі часи”,— каже керівник аналітичного департаменту SP Advisors Віталій Ваврищук. Для порівняння, останнім розміщення єврооблігацій обійшлося Ощадбанку в 8,875%, Укрексімбанку — на 8,75%, а уряду — у 7,5%. При цьому невідома процедура повернення коштів інвесторам у разі появи проблем у банку, який, будучи акціонерним товариством, буде володіти державними землями. “Можуть бути різні варіанти, але в умовах величезною невизначеності на ринках капіталу незрозуміло, що буде в разі банкрутства банку”,— зазначає пан Ваврищук. Раніше інтерес до купівлі землі виявляли різні країни, в тому числі Саудівська Аравія.

У Госзембанке планують робити ставку на кредитування малого і середнього бізнесу з максимальною сумою позик до 1 млн євро. Щоб побудувати мережу, банк буде відкривати представництва в регіонах. Очікується, що до чотирьох чоловік будуть працювати в приміщеннях площею до 40 кв. м, орендованих в Ощадбанку, “Укрпошти” або Держземагентства. Ці представники не будуть займатися операційною діяльністю, а будуть збирати документи у потенційних позичальників і виїжджати на ділянки для їх оцінки. Всі кредитні рішення будуть прийматися в Києві з використанням стандартизованих бізнес-планів.
Учасники ринку вважають, що аграрний сектор гостро потребує фінансування. “Необхідно інвестувати в інновації, які дадуть ефект через 3-5 років. Але головне, щоб це не перетворилося в державну корупційну систему, тому що скрізь повинні бути присутніми приватні інвестори”,— вважає член правління Промінвестбанку Владислав Кравець. При цьому масове кредитування фермерів, які не мають кредитної історії, з урахуванням ризиків аграрного бізнесу може привести до зростання поганих позик. “Зараз немає глобальної нестачі ліквідності, головна проблема-відсутність платоспроможних позичальників. У нас маса юридичних проблем, пов’язаних з незахищеністю кредитора”,— говорить заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн.