Чого чекати мешканцям «хрущовок»?

Про знесення та заміну новобудовами поизносившихся «хрущовок» говорять роками. Особливих зрушень на справі поки немає. Можливо, послужить поштовхом новий законопроект, який стосується реконструкції кварталів застарілого житлового фонду.

Розмови про знесення старих «хрущовок» йдуть вже не один рік. Ще в грудні 2006 року міністр будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Володимир Рибак голосно назвав 2007 рік роком початку знесення «хрущовок». Дійсно, деякі будинки розселили, знесли, зокрема, у Соцмісті. Але в той час, закон передбачав, що зносити будинок можна тільки за стовідсоткової згоди всіх мешканців на переїзд. Домогтися такої одностайності від усіх мешканців скрізь навряд чи вдавалося.

Старий житловий фонд дійсно вже «пережив» свій термін експлуатації і давно потребує якщо не заміни, то в реконструкції. Тут же можновладці суперечать собі: той же Рибак заявляв і про те, що продовжити життя «хрущовкам» можна за умови зміцнення конструкцій, утеплення та заміни вікон. Зараз ситуація не сильно змінилася: з одного боку депутати подають законопроект, за яким хочуть спростити схему відселення мешканців з будинків застарілого фонду, а з іншого — у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ рапортують про те, що будуть залучати ОСББ для реконструкції «хрущовок». Не виключено, що такий подвійний підхід розрахований на те, щоб вибирати для знесення цікаві для забудовників будинку, де дохід від продажу квартир буде дуже високим, а інші «хрущовки» просто латати силами самих же мешканців.

Проект змін до Закону України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» зареєстрували в парламенті 3 липня. В чинний закон пропонується внести низку змін, в яких проглядається захист інтересів забудовників . Так, тепер для розселення і знесення будівлі буде достатньо згоди більше 60% мешканців. «Якщо понад 60% власників та орендарів житлових (нежитлових) приміщень будинку погодилися на виселення, до іншим власникам (наймачам) житлових (нежитлових) приміщень можуть бути вжиті заходи щодо виселення з цих приміщень, а також викуп приміщень за ринковою вартістю, для орендарів житлових (нежитлових) приміщень — виселення з попереднім наданням інших рівноцінних за площею житлових (нежитлових) приміщень у межах території комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) в порядку, встановленому законом», – зазначено в законопроекті.

Тільки в центрі Києва «хрущовок» налічується близько 480 будинків. Якщо врахувати, що з незгодними з відселенням з своїх зношених, але знаходяться в центрі — найдорожчої землі в столиці — будинків, можна буде боротися такою нормою, то виходить, що новобудови можна цілком спокійно зводити в цьому привабливому районі, де порожніх місць вже практично немає.

За документом, виконавчі комітети органів місцевих рад повинні будуть протягом місяця з дня прийняття рішення про планову комплексну реконструкцію кварталів письмово повідомити про це власникам та орендарям житлових і нежитлових приміщень, а також вжити заходів щодо держреєстрації обмежень майнових прав на об’єкти нерухомості на цій території. Жителям протягом місяця залишається тільки чекати подальших вказівок, адже згоди кожного тепер не потрібні, а перспектива переїзду в новий будинок може залучити частину мешканців.

Залучати до участі в конкурсі на проведення реконструкції кварталів застарілого житлового фонду замовників будуть фінансовими пільгами.

Пропонується звільнити будівельника від сплати пайового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури району реконструкції. Крім того, інвестору будуть надані пільгові розміри орендної плати за використання земель державної та комунальної власності в період будівництва і до того, як будинок буде введений в експлуатацію. Цей термін обмежують трьома роками. Ставки передбачаються наступні: для територій, на яких розташовані об’єкти загального користування, — 1 гривня незалежно від площі, для території під іншими об’єктами — 0,03% від їх нормативної грошової вартості.

В законі передбачено зміна, яка стосується площі, що надається замість старої. Замість прив’язки до житлової площі будуть видавати рівноцінну квартиру загальною площею не менше колишньою, також ця площа може збільшиться до 50% від загальної площі попередньої квартири.

Для власників позитивним моментом буде заборона на оплату частини загальної площі, що перевищує ту, що у них була. А також те, що оформлення прав на нову нерухомість, включаючи грошові витрати, повністю ляже на плечі інвестора.

Чого ж побоюються неподатливу господарі, за винятком тих, кому просто люба їх квартира з-за звички або прожитого в ній життя. Насамперед, це боязнь переселення абсолютно в інший район: нікому не хочеться змінити житло в «хрущовці» на Печерську нехай і велику за площею квартиру на Троєщині . За законодавством здійснювати таку нерівну заміну житла не можна. Але ж не існує чіткої схеми, по якій буде здійснюватися переселення мешканців у нові будівлі. Припустимо, що їм належать квартири в будинку на місці колишнього. Поки будується цей будинок, жити-то їм десь треба. І хто гарантує цим переселенцям, що за час їх проживання в менш привабливому районі не приймуть чергову поправку до закону – і раптом виявиться, що їхні нові, великі за площею, ніж старі, квартири нехай вже і не там, де вони перебували, це і є рівноцінний обмін?

Тут, звичайно, безпечний спосіб, коли спочатку будується новий будинок, туди переселяють жителів сусідніх «хрущовок», і тільки потім їх зносять. Але для нього спочатку треба знайти місце.

У законі, навіть без поправок, існує багато не визначені до кінця моментів, таких як механізм відселення та відчуження власності, кількість кімнат, одержуваних взамін, а також їх площа, стан, в якому передаються нові квартири, адже приміщення з голими стінами вимагатиме повноцінного ремонту, точне місце розташування нового будинку, оцінка майна для компенсації, а також яким чином контролюватиметься процес компенсацій, які штрафи за невиконання умов.

Звичайно, поки цей документ повинні прийняти, а потім його повинен підписати президент. Але в разі прийняття таких поправок, не виключено, що жителям привабливих районів доведеться боротися, якщо не за свої будинки, то за свої права вже точно.