Букви законів: як зміниться життя позичальників, власників землі і ціна на заправках?

За пару днів перед відходом на канікули парламент встиг ухвалити чимало цікавих законів, покликаних так чи інакше позначитися на стані економіки країни в цілому і – в кінцевому підсумку – змінити життя кожного з нас.

Правда, на тлі резонансної пенсійної реформи, прийнятої в ті ж дні, багато нововведення залишилися майже непоміченими. А даремно. Ми спробували проаналізувати хоча б деякі з них.

Велике виселення народу

З’явилося відразу кілька законів і поправок, що регулюють взаємовідносини між позичальниками і кредиторами.

СУТЬ

Закон «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо врегулювання правових відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» (№ 7351) припускає відразу кілька новацій.

Тепер фінустанови не мають права стягувати з позичальників додаткові комісії, не зазначені в основному договорі, штрафувати за дострокове погашення кредиту, змінювати в односторонньому порядку процентну ставку (якщо, правда, це передбачено договором і ставка фіксована), а також прописувати принципові моменти в договорах і допсоглашениях дрібним нерозбірливим шрифтом, що ускладнює сприйняття тексту.

Крім того, всі кредити, видані в іноземній валюті, позначені як незаконні, а операції щодо видачі таких кредитів – нікчемні. Ця ж норма відображена у статті 11 Закону «Про захист прав споживачів». Стосується це тільки кредитів, виданих після прийняття згаданого закону.

У той же час за банками закріплено право виселяти боржників з квартир, які є заставним імущест-вом, без участі суду, лише з однієї виконавчого напису нотаріуса. При цьому місцева влада зобов’язані забезпечувати такі сім’ї безкоштовно соціальним житлом на постійній основі (раніше передбачалося лише надання тимчасового житла).

Ще один момент: тепер банки мають право розголошувати банківську таємницю у випадку відступлення прав вимог до проблемних клієнтів третім особам (колекторам), а також розкривати інформацію іншим банкам, НБУ – про колишніх позичальників у процесі оформлення нових кредитів. Але ця інформація може бути озвучена тільки з дозволу клієнта.

МЕТА

З одного боку, поетапно привести норми українського законодавства в частині захисту прав кредиторів у відповідність з міжнародними і, зокрема, з вимогами МВФ. З іншого – забезпечити права позичальників – споживачів фінпослуг.

ПРОГНОЗ

– Чомусь багато хто колеги сприйняли норму про виселення боржника-«ипотечника» із заставної квартири при наданні йому владою постійного соціального житла як позитивну для позичальника, – каже київський юрист Ганна Лисківська. – В той же час це є небезпечний момент для клієнта. Банкіри, обтяжені величезною кількістю безнадійної іпотеки, зустріли цю норму оплесками і – вже будьте впевнені – вони будуть домагатися її реалізації. А ось надання постійного соціального житла – це скоріше міф. Як відомо, муніципалітети не мають резервів у власному житловому фонді.

На думку спостерігачів, новації, пов’язані з захистом прав споживачів фінпослуг, будуть вводитися на практиці «зі скрипом». У той же час експерти пророкують і позитивні результати: пожвавлення на ринку споживчого кредитування, зниження відсоткових ставок за кредитами. А також – зростання інвестиційної привабливості українського фінансового сектору на міжнародній арені.

Земля за розкладом

Один з найбільш довгоочікуваних законів, прийнятих днями парламентом, Закон «Про Державний земельний кадастр», за який проголосували 260 народних обранців. Він набирає чинності з 1 січня 2012 року.

СУТЬ

Буде створена єдина інформаційна система державного земельного кадастру, в яку потраплять відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць і запису про держреєстрації земельних ділянок.

МЕТА

Впорядкувати і відродити ринок землі.

ПРОГНОЗ

– З введенням Земельного кадастру відразу дива не станеться, ринок не пожвавиться, – вважає голова Національної ради Ріелторської палати України Олександр БОНДАРЕНКО. – Однак тіньові схеми, які використовуються зараз на цьому ринку (в тому числі на ринку земель сільгосппризначення) відійдуть у минуле. Це беззаперечний позитив.

«Розбавлене» паливо

Закон «Про впорядкування обігу нафтопродуктів» наробив чимало шуму ще в травні, коли був прийнятий парламентом тільки в першому читанні. Про деякі особливості і дивацтва цього документа ми вже коротко розповідали (“Аіф”, № 21’2011 р.).

СУТЬ

Все паливо, яке ввозиться або здійснюється на території України, в обов’язковому порядку має бути «позначено» акцизною маркою у вигляді спеціального хімічної сполуки, що будуть вливати прямо в бензин або дизель. На властивості палива добавка впливати не має. Види маркерів і рівень їх концентрації будуть встановлюватися Кабміном – в залежності від того, яке паливо маркується. Визначити наявність спец-добавки та її концентрації в паливі можна тільки з застосуванням спеціальних реагентів та обладнання.

Рідкий маркер буде продаватися нафтотрейдерам органами ДПАУ. При цьому всіх гравців ринку нафтопродуктів в Україні «порахують» – внесуть до Єдиного державного реєстру виробників та імпортерів, ведення якого доручено «центральному органу виконавчої влади з питань забезпечення державної політики в ПЕК», і державного реєстру місць маркування нафтопродуктів (його буде встановлювати Мінфін). Оплату маркування здійснюють виробники або імпортери палива. До порушників будуть застосовуватися серйозні заходи: спочатку великі штрафи, а при повторному порушенні – вилучення всіх немаркованих нафтопродуктів.

МЕТА

«Визначити засади державного регулювання контролю за обігом нафтопродуктів, забезпечити їх високу якість, а також посилити боротьбу з незаконним виробництвом та обігом нафтопродуктів.

ПРОГНОЗ

За версією незалежних спостерігачів, нововведення розбалансує і без того нездоровий ринок бензину в Україні, і в кінцевому підсумку розплачуватися за «рідкий акциз» доведеться споживачеві. Гравці не забудуть використовувати закон як привід для того, щоб підвищити ціни.

За підрахунками експертів, його введення може підняти вартість палива на 5-20%. З цим погодився навіть Мінфін. За версією цього відомства, бензин може подорожчати на 8 коп./л, дизпаливо – на 6 коп/л.

– Вважаю, подорожчання буде більш істотним, – вважає заступник директора НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев. – Але навіть якщо б воно було в межах, визначених Мінфіном, воно несправедливе. Вартість маркера невисока: всього 30 грн/тонна. Українці ж на кожному літрі будуть погашати, щонайменше, 60 або 80 грн/тонна.

Без тендерів

Ще один паливний закон – «Про внесення змін до закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо нафти та нафтопродуктів) № 8727.

СУТЬ

Передбачається дозволити держпідприємствам, що займаються господарсько-комерційною діяльністю на ринку нафтопродуктів, закуповувати без тендерів для подальшої переробки, виробництва, транспортування, перевезення, зберігання, зливу/наливу, інспекції кількості та якості, митно-брокерських послуг, інформаційно-аналітичних, фінансових і послуг страхування.

МЕТА

Підтримати підприємства держсектора (в першу чергу «Нафтогаз»), у яких недостатньо ресурсів, їх вихід на ринок.

ПРОГНОЗ

На практиці документ може вивести на ринок цілу плеяду не тільки причет-них, а й далеких від сфери ПЕК підприємств і фірм, переконані спостерігачі.

– Можна було б вітати цю новацію, якщо б вона на практиці дозволила «Нафтогазу» вийти на рівних умовах, – каже Р. Рябцев. – Однак у тому формулюванні, в якій закон прийнятий, він буде лити воду на млин фінансово-промислових груп, які можуть отримати конкурентні переваги при закупівлі імпортної сировини і палива.

– Інтерес лобістів законів щодо маркування та про скасування тендерів перебуває у спільній площині, – вважає Сергій Гладишев, експерт УАЦ «Перспектива». – Йде переділ паливного ринку. Колишні лідери починають втрачати позиції – зокрема з-за розбіжностей з зарубіжними партнерами – постачальниками сировини, а також із-за певної втрати політичної ваги. Але не хочуть змиритися з таким станом речей. При цьому їх місце намагаються захопити не менш амбітні гравці, причому неважливо, що хтось з них і зовсім не належить поки що до ринку нафти і нафтопродуктів. Хто б не переміг в цій «війні», вона для українців обернеться плачевним результатом: зростанням цін на бензин. Кожен новий лідер з амбіціями монополіста на цьому ринку намагається закріпитися в тому числі і з допомогою більш жорсткої цінової політики. Не виключений і черговий штучний дефіцит палива, створюваний для підтримки ажіотажу.