Безгарантийная доступність квадратних метрів

C затвердженням Порядку № 343 від 25 квітня 2012 виникав ряд зауважень, серед яких ключове – гарантія відшкодування державою компенсації.

У травні 2012 року в Україні розпочалася реалізація чергової президентської соціальної ініціативи і новий виток у здійсненні програми «Доступне житло».

Кабінет Міністрів затвердив постанову № 343 від 25 квітня 2012 року, яким закріплений механізм здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом.

Суть механізму полягає у частковій компенсації ставки за іпотечними кредитами, зокрема, громадянин оплачує вартість місячного платежу, який складається із тіла кредиту та процентів за ним, а уповноважений орган, за рахунок коштів держбюджету компенсує різницю між процентною ставкою за кредитом і 3% річних.
Втім, із затвердженням Порядку № 343 від 25 квітня 2012 р. виникав ряд зауважень, серед яких ключове – гарантія відшкодування державою компенсації, зазначив у коментарі юрист Юридичної групи «LCF» Юрій Діденко.

5 липня 2012 Верховна Рада прийняла закон, яким зафіксовано це зобов’язання.

Законом «Про реалізацію соціальних ініціатив Президента щодо здешевлення вартості іпотечних кредитів», внесено зміни до статті 55 Бюджетного кодексу, доповнивши перелік захищених видатків бюджету «компенсацією відсотків, сплачуваних банкам та/або іншим фінансовим установам за кредитами, отриманими громадянами на будівництво (реконструкцію) або придбання житла».

Власне, на цих обіцянках питання здешевлення іпотеки і закінчується, зазначає експерт.
Закон не передбачає ні обсягу коштів, що спрямовуються на компенсацію іпотечних кредитів, ні механізму компенсації відсотків, а отже, не гарантує автоматичну виплату з державного бюджету грошових коштів.

«В цілому, зміни можна назвати позитивними, оскільки вони стали кроком вперед у розвитку програми будівництва доступного житла за останні кілька років, але слід визнати, що в повній мірі вирішити проблеми забезпечення громадян доступним житлом державі не вдалося», – зазначив Юрій Діденко.

«На мою думку, реалізувати програму будівництва доступного житла можна лише за умови її належного нормативного врегулювання шляхом прийняття кодифікованого акту – Закону про забезпечення громадян доступним житлом, достатньому фінансуванні та організації належного контролю», – пояснив він.