Банки відмовляються від роботи з колекторами

“З колекторами працювати не збираємося”, — стверджує Павло Цетковський, голова правління “Ерсте Банку“.

Одна з найбільших фінансових груп Австрії — Erste Group — почала працювати на вітчизняному банківському ринку в 2006 р., купивши зареєстрований у тому ж році банк “Престиж” (нині — “Ерсте Банк“). До кризи він активно розвивався — кредити видавалися в іноземній валюті та фондувалися переважно за рахунок дешевих ресурсів материнського банку. У роздробі ставка робилася на забезпечені позики — авто – та іпотечні кредити.

Однак внаслідок девальвації гривні якість кредитного портфеля “Ерсте Банку” різко погіршився. Фінустанова третій рік поспіль декларує збитки, загальний обсяг яких вже перевищив 500 млн грн. У той же час банк все ще утримує завойоване до кризи 22-е місце за розміром чистих активів. Втім, кредитувати економіку австрійці не поспішають — портфель позичок юридичним особам менше, ніж, скажімо, вкладення в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).

Про завдання

— За результатами стрес-тесту за станом на середину 2011 р. Erste Group необхідно було збільшити капітал на EUR59 млн. Наскільки це критично?

— Це дуже хороший результат, якщо врахувати, що власний капітал групи становить EUR11,9 млрд. Ми очікуємо, що за результатами III кварталу необхідність в додатковому капіталі буде на рівні приблизно EUR750 млн. Група зможе докапіталізуватися за рахунок операційного прибутку.

— А як же недавнє рішення лідерів ЄС про збільшення нормативу адекватності основного капіталу з 5% до 9%?

— Група виходить з того, що це можна зробити за рахунок капіталізації майбутньої операційної прибутку.

— Є думка, що багато банки для виконання цієї вимоги не будуть збільшувати капітал, а скорочувати активи, у тому числі за рахунок продажу бізнесу, наприклад, в Східній Європі.

— Виключати нічого не можна. Якщо капітал є дорогим ресурсом, то їм можна керувати, наприклад, берегти, у тому числі шляхом згортання кредитного портфеля або продажу частини бізнесу — це все реальні заходи, які можна побачити на ринку.

Якщо говорити про Erste Group, то наш основний бізнес фокусується на залученні депозитів і кредитування реальної економіки в Центральній та Східній Європі — це наш ключовий ринок, на якому ми продовжимо працювати.

Про збитки

— Чому “Ерсте Банк” ось вже третій рік не показує прибуткову роботу?

— Динаміка нашого фінансового результату демонструє, що найбільший збиток був зафіксований в 2009 р., а потім він постійно зменшувався. Це багато в чому питання стратегії. Наприклад, деякі банки зафіксували свої збитки повністю вже в 2009 р. В той же час більшість банків із західним капіталом вважали за краще формувати резерви поступово, протягом декількох років. Є банки, які зовсім не показували збитків, але це не означає, що у них немає “поганих” кредитів.

— Тобто причина збитків “Ерсте Банку” тільки в резервуванні? Який операційний фінансовий результат банку?

— Результат від основної діяльності — десь близько нуля, після формування резервів виходить збиток. Справа не тільки в резервуванні, але і в недоотриманні доходів. Коли ми готували бізнес-план, у нас були більш оптимістичні погляди на 2011 р., але на практиці вийшло інакше. Якщо говорити про роздрібному бізнесі — більш-менш план ми виконали. Не виправдав наші надійні сектор корпоративного бізнесу.

У чому причина?

— У середині нинішнього року майже всі банки раптом почали активно кредитувати юридичних осіб. При цьому багато працювали “на захоплення додаткової частки ринку. Коли ми вибудовували свої плани, то виходили з того, що в 2011 р. банки будуть обережно ставитися до кредитування, як це було в 2010 р.

— Виходить, ви сподівалися на те, що буде кредитувати тільки “Ерсте Банк“?

— Не зовсім так. Ми розраховували, що встановилися в минулому році жорсткі умови кредитування та вимоги до позичальників будуть мати місце і в році нинішньому. Однак на практиці доходило до того, що банки не тільки знижували ставки, але і значно пом’якшували вимоги до фінансового стану позичальників, демонструючи підвищений “апетит до ризику”.

Ми досить консервативні у підходах до кредитування і не могли брати участь у такому змаганні в умовах, коли вимоги до частки власного капіталу у фінансуванні проекту, якості застави та звітності опустилися нижче того мінімуму, який ми собі намітили. Варто відзначити, що зараз все повернулося на круги своя — банки знову обережні при видачі кредитів.

— Які банки обвалили ринок? Часто в цьому звинувачують гравців з російським капіталом.

— Не можна звинувачувати якісь конкретні банки — все внесли свою лепту у цей процес. Статистика свідчить, що більш агресивними були, швидше, банки з українським капіталом — у них найбільший приріст ринкової частки в сегменті корпоративного кредитування.
Про підвищення доходів

— У кризу багато вітчизняні банкіри заговорили про необхідність збільшення частки комісійних доходів у структурі загальних доходів банку. Проте в 2010 р. чистий комісійний дохід “Ерсте Банку” скоротився з 97 млн грн. до 29 млн грн. З чим це пов’язано?

— В 2009 р. комісійні доходи були завищені. Якщо пам’ятаєте, Нацбанк встановлював обмінний курс на рівні, що істотно нижче ринкового, тому банки були змушені компенсувати цю різницю за рахунок комісійних платежів клієнтів.

За 9 місяців поточного року чистий комісійний дохід банку збільшився майже на 64% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Головним чином це пов’язано із зростанням доходів від розрахунково-касового обслуговування фізичних осіб.

— До речі, згідно з річним звітом, у 2010 р. банк збільшив витрати на персонал зі 181 млн грн. до 215 млн грн. За рахунок чого це вдалося зробити?

— В 2009 р. ми зменшили витрати по цій статті — скоротили 15% співробітників і не набирали нових, не підвищували зарплати і не виплачували ніяких премій і бонусів. Прийнявши до уваги інфляцію, в 2010 р. ми вирішили підвищити зарплати в середньому на 10%, крім того, відновили мотивацію працівників фронт-офісу.

— В одному з повідомлень банку говориться, що за 9 місяців 2011 р. вам вдалося збільшити прибуток від операцій з цінними паперами. Яким чином?

— Перший шлях — це брокерська діяльність. Скажімо, у нас є клієнт, який бажає придбати якийсь папір. Ми купимо її на ринку за 99 грн., а продамо йому за 100 грн. Другий шлях — це спекулятивні операції самого банку: купити дешевше, продати дорожче. Правда, заробляти таким чином вдавалося лише до серпня, зараз вартість паперів різко знизилася.

— Портфель ОВДП на балансі банку становить майже 3 млрд грн., або 27% чистих активів, тоді як кредитний портфель — 5,5 млрд грн., чи менше їх половини. Досить незвичайна структура активів. Ви вважаєте оптимальною?

— Надлишкову ліквідність в гривнях потрібно було кудись дівати. Як я вже говорив, ми були обережні в кредитуванні корпоративних позичальників, а тримати всі кошти на міжбанківському ринку в короткострокових кредитах — не найкращий вибір. Водночас доводиться визнати, що зараз ресурс, що знаходиться в ОВДП, є неліквідним — в останні 3-4 тижня активність на ринку дуже низька. Сподіваюся, скоро ситуація зміниться.

— На чому ґрунтується ваш оптимізм?

— Ситуацію, коли міжбанківський ринок працює за ставками 25-30% річних, можна витримати пару-трійку тижнів (минулого тижня ставки впали до 10% річних. — Авт.).

Сподіваюся, регулятор розуміє, що якщо такі ставки протримаються пару місяців, це відіб’ється на вартості кредитів для фінансування оборотного капіталу і, відповідно, негативно вплине на реальну економіку. Нормальний бізнес, який займається виробництвом, не зможе платити за робочий капітал 20-25% річних.