Банківська система України при смерті

Всі ми пам’ятаємо, що вибухнула в США в 2008 році фінансова криза, яка, як картковий будиночок, впав, зачепивши все, що знаходилося поруч. Тоді під лезо гільйотини виявилися Bear Stearns і Lehman Brothers. Банкрутство цих фінансових організацій дало зрозуміти, що криза – справа не жартівлива.

Фундамент фінансової системи було істотно підірвано і, щоб уникнути подібних колапсів у майбутньому, був прийнятий закон Додда-Франка. Власне саме він спочатку ініціював проведення стрес-тестів у банківській сфері з метою визначити стійкість банків та достатність їх капіталу для виживання в умовах кризи.

16 листопада голова Федерального резерву Бен Бернанке озвучив три варіанти подальшого розвитку подій в США. Найбільш жорсткий з них передбачає 5%-е падіння ВВП, 12%-й рівень безробіття (зараз 7,9%) і обвал фондового ринку США на 50%. Цей сценарій передбачає лихоманку міжнародного масштабу, включаючи рецесію в єврозоні і різкий спад економічної активності в Китаї, що не сповільнить поширитися на інші азіатські країни.

Необхідність проведення стрес-тестів на обличчя. У 2011 році подібні побоювання стали причиною перевірки 19 найбільших національних банків і результати показали, що в цілому фінансові установи будуть в змозі подолати ще одну рецесію. У цьому році були внесені деякі корективи в проведення стрес-тестів у США. Тепер банки зможуть внести поправки в свою дивідендну політику або плани зворотного викупу акцій. Рік тому такої можливості у них не було. На думку експертів, цей підхід допоможе банкам бути більш гнучкими і дозволить уникнути ряду проблем.

Варто зазначити, що для шести найбільших банків, в число яких входять Bank of America Corp, Citigroup Inc., Goldman Sachs Group Inc, JPMorgan Chase & Co, Morgan Stanley і Wells Fargo & Co., був розроблений особливий тест на стійкість в умовах специфічних заворушень на ринку. Зокрема йдеться про підвищення процентних ставок (особливо довгострокових), що призведе до зниження ціни казначейських облігацій, що знаходяться в портфелях банків.

На думку експертів, діалог банків Федерального резерву на цей раз більш чіткий і продуктивний. В цьому році до переліку фінансових організацій, які зобов’язані будуть пройти перевірку, увійдуть банки з активами на суму понад $50 млрд. Тестування більш дрібних учасників фінансового ринку відбудеться пізніше. Свої капітальні плани американські банки повинні надати регулюючим органам не пізніше 7 січня.

Банки України: а нам все одно

В той час, як американці не перестають контролювати надійність своїх банків, українські банки тільки готуються до проходження стрес-тестів. Наприкінці вересня Незалежна асоціація банків України (НАБУ) заявила, що на даний момент недоцільно проводити цю процедуру, вже вкорінену в США і Європі. Це пов’язано, насамперед, з тим, що національні банки спершу повинні виконати нові вимоги щодо формування резервів для покриття можливих збитків.

Нагадаємо, що з 1 січня 2013 року банки України переходять на складання фінансової звітності за міжнародними стандартами (постанова правління НБУ № 23 від 25.01.2012). Цей документ передбачає формування резервів за активними операціями згідно новим правилам. Тобто проведення стрес-тестування на підставі даних за 2012 рік не буде нести смислового навантаження, оскільки дані формувалися за попереднім стандартам. Сам же НБУ вважає, що на сьогодні банківська система працює стабільно та збалансовано і не потребує проведення додаткових перевірок на міцність.

Незважаючи на оптимізм регулятора, якось не дуже віриться в те, що наші банки непохитні. Особливо якщо врахувати той факт, що міжнародні організації не раз рекомендували Україні провести стрес-тест банківської системи. Приміром, на думку Світового банку (СБ), у разі другої хвилі кризи, наслідки будуть значними. Є побоювання, що банки в країнах, включаючи Україну, досить проблемні, а це збільшує ризики колапсу фінансової системи у разі чергового удару. Близько року тому Європейське відомство банківського нагляду (ЕВА) опублікувало результати стрес-тестів європейських банків. Тоді з 91 банку, що проходив тестування, тільки 60 витримали це випробування.

Чи Так все добре?

Отже, що ж дає підстави НБУ бути настільки впевненим у наших банках? Перш за все, регулятор спирається на статистику сектора, яка показала помітні позитивні зрушення за підсумками 10 місяців цього року. Так, сумарний прибуток комерційних банків за зазначений період становив 3,798 млрд гривень. Доходи банків станом на 1 листопада становили 124,424 млрд гривень, в той час як витрати – 120,626 млрд гривень. Для порівняння: у січні 2012 року прибуток банків складала всього 0,652 млрд гривень. Нагадаємо, що банки країни працювали собі в збиток в період з 2009 по 2011 роки: у 2009 році -38,450 млрд гривень, у 2010 році – 13,027 млрд гривень, а в 2011 році -7,708 млрд гривень.

І начебто все добре, проте не все те золото, що блищить. По-перше, рівень кредитування в банках України залишається низьким, незважаючи на те, що у жовтні кредитний портфель позичальників – фізичних осіб досяг 2,7 млрд гривень, вперше за два роки піднявшись вище 1 млрд гривень. Це пов’язано з досить високими вимогами до потенційних позичальників, а також погіршенням кон’юнктури основних промислових ринків. Цей мінус банки компенсують шляхом розміщення коштів у ОВДП, кредити на міжбанківських ринках і т. д.

По-друге, велика частка залучених банками коштів від фізичних осіб пояснюється виключно привабливістю високих відсотків, а зовсім не вірою обивателя у велику силу українського банку. Можна було б цей факт розглядати як позитив для банківської системи, проте якщо копнути глибше, стає очевидно, що кошти з кишень українців – досить дороге задоволення, за яке доводиться платити високу ціну. А на тлі низького рівня кредитування такий розклад зменшує процентний дохід банків.

По-третє, частка коштів до запитання залишається досить високою (близько 34%), так само як і обсяг депозитів на термін до 1-го року (31,6%). Враховуючи той факт, що грошова база банку сформовано в основному за рахунок залучених коштів, домінування короткострокових вкладів поряд з можливістю фізосіб достроково знімати кошти, робить становище банків досить хитким і обмежує можливості банків видавати довгострокові кредити, які могли б сприяти економічному розвитку країни.

Про те, що наша банківська система не зовсім здорова говорять і інші факти: на сьогоднішній день кожен п’ятий український банк знаходиться в збитковому стані. За підсумками 9 місяців 2012 року очолюють список найбільш збиткових банків України Універсал Банк (-240,113 млн гривень), Сведбанк (-63,705 млн гривень) і Ерсте Банк (-171,565 млн гривень). Серед найбільш прибуткових: ПриватБанк (400,789 млн гривень), ВТБ Банк (310,701 млн гривень) і Ощадбанк (182,609 млн гривень).

Біжи, Форест, біжи!

Знову-таки, неможливо обійти стороною тему участі іноземного капіталу, який продовжує залишати ряди української банківської системи. Іноземні власники українських філій розглядають діяльність в нашій країні як мінімум безперспективною. Складно працювати в постійному напруженні в умовах часто мінливої законодавчої бази і слабких економічних очікувань країни.

Це схиляє багатьох власників позбавлятися від непотрібного баласту. Так, у 2012 році група SEB продала своє дочірнє підприємство колишньому главі Укрсиббанку Олександр Адарич. Німецький Commerzbank продав свій банк «Форум» «Смарт-холдингу», власником якого є Вадим Новинський. Фольксбанк також виставлено на продаж українською філією Ощадбанку Росії.

За деякими відомостями, крім Фольксбанк, в майбутньому році можуть змінитися власники у Універсал Банку, Астра Банку, Піреус Банку, Ідея Банку, Банку Кіпру і Креді Агріколь Банку. Проте одна справа – зважитися на продаж, і зовсім інше – знайти покупця. Ось саме з останнім виникають проблеми. І для залучення потенційних покупців банки прагнуть поліпшити свої баланси за допомогою дорогих депозитів, які йдуть на покриття збитків за старими кредитами.

Якщо заглядати наперед, то в гонці за депозитними коштами виграти естафету з процентними ставками зможуть тільки великі банки, а дрібні банки такої конкуренції просто не витримають. На сьогоднішній день на порозі краху можуть виявитися як мінімум чотири банку. Між тим, зміцнення лідируючих позицій національних банків поступово може відсунути на другий план закордонні банки. Дрібним учасникам ринку доведеться підлаштовуватись під більш статусних гравців.

АУБ-НБУ: протистояння зберігається

Ще один момент, який хочеться згадати: Асоціація українських банків (АУБ) і Національний банк України (НБУ) продовжують залишатися по різні сторони барикади. Ця «війна» носить, швидше, політичний характер, ніж професійний, однак конфлікт на обличчя, і він ніяк не сприяє плідній функціонування сектора в цілому.

Все почалося з відвертою прес-конференції глави АУБ Олександра Сугоняко в березні цього року, коли він відкрито висловив своє невдоволення політикою НБУ і зажадав зміни керівництва регулятора. Сугоняко звинуватив НБУ у штучному утриманні курсу гривні, що призвело до значних втрат валютних резервів. Не могло не обурити АУБ заяву НБУ про те, що в нашій країні ставка по іпотечних кредитах може бути на рівні 2-3%. І це при тому, що банки нижче 18-20% запропонувати не могли. Відсутність логіки в діях НБУ як мінімум викликає ряд питань.

Протистояння продовжив набирати обертів після того, як на втримання курсу гривні до парламентських виборів пішла істотна частка золотовалютних резервів країни. На початок листопада резерви оцінювалися в 27,6 млрд доларів, при цьому в жовтні на підтримку обмінного курсу гривні було витрачено рекордні 2,4 млрд доларів. До кінця 2012 року НБУ витратить ще близько 2 млрд доларів. На думку експертів, така політика регулятора може призвести до виснаження золотовалютних резервів вже через рік.

Між тим, експерти міжнародного рейтингового агентства Fitch Ratings досить оптимістично оцінюють стан банківської системи України, зазначаючи, що сьогодні стан наших банків більш стійке, ніж у 2008 році. Тоді світова фінансова криза торкнулася банківську систему України в меншій мірі, ніж в США і Європі. І, незважаючи на те, що темпи відновлення залишаються повільними, а деякі банки продовжують нести збитки, їм вдається зберігати певну стабільність. А це дозволяє припустити, що чергові потрясіння пережити вдасться.