Банкіри передноворічного кредитного кінця

Днями прем’єр-міністр Микола Азаров рекомендував Нацбанку України «утримувати комерційні банки від нарощування споживчого кредитування», замість цього направляючи гроші в реальну економіку. За словами банкірів, якщо їх почнуть «утримувати» до початку передноворічного буму, половині ринку споживчого кредитування прийде швидкий і досить болісний кінець.

Розпорядження Кабінету міністрів про затвердження плану заходів з подолання дефіциту у зовнішній торгівлі (№ 1074-р) одним із своїх завдань має «запобігання підвищення рівня споживчого кредитування та впровадження пріоритетного фінансування розвитку вітчизняного реального сектору економіки шляхом посилення вимог щодо надання фінансовими установами споживчих кредитів з урахуванням платоспроможності позичальника-фізичної особи». У перекладі на загальнозрозумілу це означає, що Кабмін радить НБУ в черговий раз підвищити норми резервування під кредити, в першу чергу беззаставні, що видаються фізичним особам. Робиться це на підставі перенаправлення коштів у сферу виробництва, а також боротьби з можливою девальвацією гривні, привид якої активно маячить над країною останні півроку.

«Уряд докладає максимум зусиль для того, щоб зменшити попит на іноземну валюту: скорочення імпорту, ускладнення валютообмінних операцій та інше, в тому числі і з допомогою обмеження споживчого кредитування,— говорить Олександр Ярецький, директор департаменту правового захисту АТ «Ерсте Банк».

Якщо розкласти споживче кредитування за основним популярним кредитним продуктам, то очевидно, що основними з них є іпотека, кредити на авто та споживчі кредити на товари довгострокового користування.

З іпотекою на первинці більшість банків не працює, оскільки переважна більшість забудовників діє поза правовим полем, реалізуючи квартири покупцям як завгодно, але тільки не через єдино передбачені законодавством облігаційні схеми або ФФБ.

У той же час іпотека на вторинному ринку, як і кредитування на купівлю авто та побутової техніки збільшують попит на валюту, навіть якщо видача кредиту за чинним законодавством можлива виключно у гривні. Не дивно, що саме ця частина кредитування і потрапляє «під скорочення».

«Враховуючи особливість нашого ринку, можливо, слід не стільки обмежувати споживче кредитування як таке, скільки підтримувати програми по кредитуванню товарів вітчизняного виробництва. Серед можливих напрямків можна виділити програми імпортозаміщення, перегляд оподаткування для підприємств, що виробляють вітчизняні товари, вільні економічні зони і так далі»,— вважає генеральний директор «ОТП Кредит» Володимир Мудрий і приводить в приклад впровадження в США в передкризовий період спеціальної програми Buy American, націленої на стимулювання покупки товарів американського виробництва. За його словами, проблема в тому, що одні і ті ж заходи можуть по-різному діяти і давати різний ефект при різної специфіки і кон’юнктурі ринку.

Наш Кабмін замість цього має намір стимулювати кредитування виробників. Згідно з розпорядженням, Міністерству економічного розвитку і торгівлі, Міністерству фінансів і Нацбанку навіть доручено забезпечити «перенаправлення кредитних коштів зі сфери споживчого кредитування до сфери виробництва шляхом застосування механізмів компенсації відсоткових ставок за кредитами, які спрямовані на розвиток або організацію виробництва». Термін виконання цього доручення запланований на грудень поточного року.

«У таких випадках НБУ традиційно регулює кредитну політику банків вимог до резервування, вносячи необхідні зміни до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків»,— говорить пан Ярецький. У даній ситуації цілком можливо очікувати посилення вимог до оцінки фінансового стану позичальників.

Як зізналися банкіри в приватній бесіді, якщо таке рішення буде прийнято до початку традиційного передноворічного кредитного буму, багато фінустанов будуть до останнього його ігнорувати. «Легше заплатити штраф, ніж скоротити обсяги, тому що якщо ми не зможемо заробити в грудні, половині ринку споживчого кредитування доведеться, м’яко кажучи, дуже погано»,— сказав один з учасників ринку.

При цьому, за словами експертів, вони й не розраховували на помітне зростання споживчого кредитування ні в цьому, ні в наступному році. Так, начальник відділу розвитку і підтримки роздрібних кредитних продуктів банку «Хрещатик» Андрій Осипов вважає, що попит на споживчі кредити зросте лише напередодні свят та в рамках акційних пропозицій, а вже в I кварталі 2012 року його темпи знизяться.