Банкір: Іпотека зі ставкою більш ніж 15% є небезпечною для суспільства

Іноземні банки масово полишають український ринок. Але, якщо раніше мова йшла про відносно невеликі фінустанови, то тепер з’явилися чутки про те, що з ринку тікає німецький Commerzbank та інші великі фінустанови…

Новим поштовхом для згортання бізнесу іноземних банківських груп в Україні напевно стане загострення боргової кризи в країнах ЄС. Якщо бюджетні проблеми невеликої Греції змусять європейські банки сформувати додаткові резерви на 106 млрд євро, то боргова яма, в яку котяться Італія та Іспанія буде коштувати фінустановам Європи ще 1,5 трлн євро додаткових витрат на резервування. Не виключено, що в пошуках цих грошей міжнародні групи будуть намагатися ліквідувати значну частину своїх східноєвропейських, в тому числі українських, активів. Однак зробити це буде вкрай непросто. На ринку зовсім немає покупців на ці банки. Таким чином, іноземцям доведеться або віддавати своїх «дочок» за безцінь, або змиритися з їх існуванням та чекати на кращі часи.

Володимир Лавренчук є головою найбільшого в Україні банку з іноземними інвестиціями – «Райффайзен Банку Аваль». Тому саме його ми спитали, якою буде подальша доля „іноземців”, які будували свою стратегію на масштабному кредитуванні населення. Зараз таке кредитування у занепаді, і це ще одна причина для того, щоб згортати активність таких банків в Україні.

Вже кілька років йдуть чутки, що „Аваль” та інші банки виставлені на продаж. Весь цей час Лавренчук спростовує такі чутки. І справді, хто зараз готовий купувати такого велетня? Після кризи 2004 року колишні власники банку «Аваль» продали його за $1 млрд, пише ЕП. Потім вони напевно про це пожалкували, тому що у 2007 році за банк можна було отримати в кілька разів більше. Але зараз велике питання, чи дадуть за «Аваль» той самий мільярд.

– За три квартали цього року в вашому банку спостерігалося збільшення кредитного портфеля підприємств приблизно на 2,5 млрд грн., але в той же час портфель кредитів населенню скоротився на 1 млрд грн. Чому ви обрали таку кредитну політику?

– Як я вже казав, економіка незначною мірою, але все ж таки зростала. До вересня цього року ще ніхто не говорив про масштабну боргову кризу в Європі. Всі стратеги та аналітики дотримувались думки про те, що економіка ЄС поступово буде зростати на 1,5-1,9%. А це, в тому числі, і купівля товарів нашого експорту. Таким чином, надання корпоративних кредитів зростало.

Що стосується населення, то зменшення портфелю відбулося за рахунок погашення іпотечних кредитів, наданих нами ще до початку кризи. Близько 80% нашого роздрібного портфеля – це іпотека. Вона поступово погашається, однак нових кредитів на покупку житла ми практично не надаємо. По-перше, заборонені валютні кредити, а по-друге, гривня зараз занадто дорога для цього.

У нас був план – в IV кварталі розпочати масово відновлювати іпотеку в гривні. Нами вже була розроблена програма, набраний персонал, але коли ми побачили, що відбувається з вартістю гривневих ресурсів, то вирішили згорнути цю програму. Іпотека зі ставкою більш ніж 15% є небезпечною для суспільства. Для кожної сторони цієї угоди. Коли банки пропонують дохідність за депозитами більш ніж 15%, іпотечне кредитування не має перспективи.

– Наскільки успішним виявився ваш проект з кредитування населення готівкою?

– Навіть наші досягнення в цьому сегменті не змогли компенсувати зменшення іпотечного портфеля. Хоча тільки в цьому році ми видали біля 45 тис маленьких кредитів.

– Скільки це в грошах?

– Майже 700 млн грн.

– Як добре вони обслуговуються?

– По всіх кредитах з 1 січня 2010 погашення відбуваються навіть краще, ніж ми очікували. По населенню прострочення складає 0,7%, а по корпоративних клієнтах взагалі 0%. Це результат кращих контролів внаслідок централізації. Зараз рішення про видачу кредиту приймається тільки в головному офісі, а раніше це робилося на місцях.

– Укрсиббанк нещодавно продав колекторам іпотечний портфель на суму майже 1 млрд дол. У вас нема бажання зробити щось схоже?

– Наразі у нас немає таких проектів. Наші спроби працювати з колекторами були переглянуті в зв’язку з новим законом про захист особистих даних, що ускладнило можливість розкриття інформації про клієнтів третім особам. Крім того, нам не робили фінансово привабливі пропозиції. У нас є своя досить ефективна внутрішня служба збору кредитів.

– Те, що Укрсиб провів таку транзакцію не означає, що BNP Paribas згортає свою присутність в Україні?

– Ні, зовсім не означає. Ми теж вивчали можливість проведення аналогічної угоди, але вирішили, що особисто нам вона не вигідна.

Але я не хотів би, щоб по ринку пішли чутки, що ми згортаємось, коли ми продамо, наприклад, мільярд. В такому продажі теж є свої плюси. Це покращує адекватність капіталу, знижує долю поганих активів банку, економить час. В середньому стягнення іпотечної застави через суд займає 2-3 роки, 5-7 судових засідань, велика кількість непрямих витрат. Все це треба рахувати.

– Рівень вільної ліквідності в вашому банку понад 7 млрд грн. Чому ви не використовуєте ці гроші на кредитування?

– Дайте хороших клієнтів, і я переадресую ці гроші…