2013 рік пройде під знаком валютних коливань

Так довго стримуваний всіма правдами і неправдами фінансово-економічна криза в країні нарешті-то став фактом.

Втім, криза тягнеться ще з 2008 року, і поліпшення, якщо і були, то епізодичного характеру. Прорив останнього місяця лише в тому, що і влада, нарешті, зрозуміла, наскільки все погано в країні. І приступила до гарячкової боротьбі з «раптово виникли» кризою.

Боротьба і справді гарячкова. Рішення приймаються, потім скасовуються. Законопроекти вносяться, відгукуються і знову вносяться. При цьому, колотить від цих ініціатив буквально всю країну. Ніхто, в тому числі, і влада, не знає, що буде і як з цим боротися.

Валютні перипетії

2012 рік дійсно виявився надзвичайно важким. І не тільки тому, що високосний. І не тільки з-за виборів у Верховну Раду. І навіть не через пророцтв про кінець світу. Такої важкої фінансово-економічна ситуація в Україні не була, мабуть, навіть у кризовому 2008. Дохідна частина прийнятого допіру бюджету вперше нижче, ніж у попередньому році.

Грошей в країні немає. Причому, немає ні національної валюти, ні тієї, до курсу якої вона так безнадійно прив’язаний. З гривнею справа дещо простіше: емісія розпочалася вже в листопаді, і горезвісний верстат повільно, але вірно друкує новенькі хрусткі гривні. Прем’єр, вже колишній, адже пообіцяв, що бюджетники новий рік зустрінуть, «як годиться».

З доларом все набагато складніше — в Україні його не друкують. Зовнішньоекономічне сальдо — від’ємне. Кредитів від МВФ чекати, звичайно, можна, але як скоро і дочекаємося взагалі? І, головне, якою ціною? Залишаються золотовалютні резерви. Але вони не безмежні і фінансово-економічна стабільність останніх місяців — результат активного їх використання.

Те, що експортерів зобов’язали реалізовувати частину валютної виручки на міжбанку, поки дещо ситуацію виправило, але це лише до того моменту, коли прийде час розрахунків за газ.

І ось знову на горизонті з’явився привид податку на продаж валюти. Спочатку Ст. Хомутиннік вніс у Раду законопроект про 15 % податок, але майже відразу його відкликав. Буквально сьогодні передбачалося, але було відкладено розгляд законопроекту іншого депутата — Ст. Шаманова — вже про 10 % податок.

У Нацбанку нам клятвено обіцяють, що захід спрямований проти спекулянтів валютою, а прості українці від введення неї ніяк не постраждають. Українці вірять. Тому і не несуть здавати валюту.

А ще в тому ж НБУ говорять, що введення цього податку допоможе наповнити Пенсійний фонд. Ось тільки не пояснюють, як таке можливо, щоб і вовки були ситі, і вівці залишилися цілі. Не потрібно бути фінансистом, щоб зрозуміти, що якщо наповнювати пенсійний фонд за рахунок податку від продажу валюти, то громадяни України таки від нього постраждають. А якщо не постраждають, то Пенсійний фонд залишиться в попередньому положенні.

Так, у Нацбанку порахували, що на руках у населення 40-50, а може, й більше, мільярдів доларів. Але не вирішили, яким чином ці гроші розподіляються. Або порахували, але не вважали за потрібне озвучити. А діляться ці заощадження рівними частками між чотирма основними соціальними категоріями населення.

На думку фінансового аналітика Еріка Наймана, ці категорії розподіляються наступним чином:

Всього лише 0,1 % складають в Україні дуже багаті люди. Вони часто зберігають свої «заощадження» у закордонних банках і закордонної нерухомості.

Ще 1 % – люди просто багаті.

9 % – так званий середній клас, що володіє великими або меншими сумами заощаджень. І решта 90 % – більшість населення України — люди бідні. І на ці 90 % припадає доларових заощаджень стільки ж, скільки і 0,1 % олігархів і наближених до них.

90 % населення — це 20-22 млн. сімей в Україні. Тобто, на кожну таку сім’ю припадає в середньому по 500 доларів заощаджень, зекономлених на який-небудь форс-мажорний випадок. У когось більше, у когось менше. І саме такі сім’ї і постраждають від ” валютного податку найбільше — просто тому, що якщо їм знадобиться обміняти свої долари, у них навряд чи буде можливість проводити їх через місячний депозит або рахунок в банку.

У перших трьох груп виманити таким чином їх долари зовсім проблематично.

До речі про посередників. Про банки, тобто

Їм теж зараз доводиться несолодко. Втім, вже давно. Адже не від хорошого життя банки залучали депозити від населення під 20 і більше відсотків у гривні. Очевидно, що з-за проблем з ліквідністю. А от коли знадобилося повертати депозитні вклади , а розраховувати на підтримку і рефінансування держави не доводиться, деякі з них опинилися на межі банкрутства. І це теж виразно нагадує 2008.

Але саме банкам доведеться стати третім гравцем, а вірніше, посередником у цій азартній грі держави з населенням на долари. Положення про те, що провівши свої валютні заощадження через банк, можна уникнути податку на продаж валюти, аж надто нагадує лобістський.

Втім, якщо врахувати, що долари власники їх будуть міняти тільки в разі крайньої необхідності чи потреби в коштах, банки цілком можуть «піти їм на зустріч» і придумати яку-небудь, цілком легальну — юристи в банках працюють аж ніяк не гірші — схему прискорення цього обміну. Наприклад, паралельно відкривати депозитний і кредитний рахунок, як це вже давно практикує Приватбанк, при якому клієнт щось таки втратить, але менше 10 %, а банк запрацює. І начебто вигідно всім сторонам: банк заробляє відсоток (і не тільки на різниці курсів), клієнт — потрібну валюту з «мінімальними» втратами, а держава — настільки необхідні долари.

Навряд чи це допоможе банкам вирішити проблеми з ліквідністю, але трохи допомогти в такий непростий час — цілком.

Валютна залежність

Так уже в нас повелося, що ринок нерухомості безпосередньо прив’язаний до курсу долара . У всякому разі, у сегменті продажу. І від того, яким буде курс, багато в чому залежить, як буде розвиватися ринок. Втім, не варто лукавити: залежить безпосередньо і повністю.

І тут є кілька сценаріїв.

На думку Е. Наймана, в 2013 році можливо два варіанти розвитку ситуації з валютою. При оптимістичному розкладі, долар трохи виросте і зупиниться на позначці 8,8 — 9 грн. В такому випадку, ринок, можливо, навіть оживе. При тому, що цінове дно, як вважає аналітик, на ринку нерухомості вже практично досягнуто. Згідно з песимістичним прогнозом, гривня може обвалитися і до 25 за долар — тоді ринок обвалиться однозначно. Проте ймовірність такого варіанту розвитку подій невелика.

Є ще кілька факторів, які безпосередньо впливають на ринок. Поки всі розрахунки в сфері нерухомості «сірі» і здійснюються в доларах, у разі введення податку на продаж валюти, не банки, а саме ринок нерухомості може відчути приплив коштів. Однак при спробі «обілити» ринок за рахунок введення безготівкових розрахунків, ринок теж може грунтовно «просісти».

Проблема в тому, як справедливо зауважує пан Найман, що політика фіксованого курсу НБУ зробила більшість українців валютними спекулянтами. І як раз з ними уряд, схоже, і збирається боротися.

Однак потрібні інші методи. Перехід до гнучкого курсу та нівелювання доларової залежності. Для цього потрібна воля влади, довіра населення і, звичайно ж, час. Наприклад, в сусідній Росії на це пішло два роки, але сьогоднішня ситуація на ринку ніяк не прив’язана до курсових коливань, а та ж покупка нерухомостіі цілком доступна за рахунок недорогих іпотечних програм в рублях.

Ймовірно, Україну чекає той же шлях. Іншого просто немає. Питання в тому, як швидко нам вдасться подолати.

А поки 2013 рік, скоріш за все, пройде під знаком валютних коливань.